Project news
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Voting
Як Вам новий сайт?
Total 18 common:people_all_forms

Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану

Date: 9 лютого о 12:06

Наша психіка важко переносить невизначеність. Особливо, якщо вона пов'язана з небезпекою. Перші вибухи, що пролунали по всій країні 24-го лютого, змінили нашу реальність. Страх невизначеності став на зміну мирному побуту, планам і мріям. Від побачених подій наш мозок почав працювати  в режимі стресу. А як ми знаємо, стрес негативно впливає не тільки на психічне здоров’я, але  - і на весь організм в цілому. Психіка не може відчувати постійну сильну напругу, і витісняє почуття, які немає часу та місця переживати. Так виникають різного роду психологічні проблеми, з якими не кожній людині  під силу самостійно впоратись. Тому ми з Вами сьогодні і зібралися, щоб розширити уявлення про особливості психічного стану здобувачів освіти під час нинішніх реалій сьогодення.

     З початку війни кожна людина відчуває цілий спектр емоцій. Існує популярна теорія американської психологині Елізабет Кюблер Росс про стадії прийняття втрат та життєвих змін:

  • заперечення,
  • злість,
  • торг,
  • депресія,
  • прийняття.

 Стадії можуть чергуватись по-різному або проживатись “уперемішку”. Але важливо одне - пройти складний процес прийняття того, що трапилось і адаптуватись до нового життя. В нормальних, безпечних умовах дитині 1 класу потрібно на це рік, дітям 5 класу пів – року, дорослим  декілька місяців. Тому, ми з Вами можемо тільки уявити, що відбувається зараз із дитячою психікою.  І завдання дорослих  допомогти школярам сформувати нову картину життя та подолати стрес.

Діти по-різному реагують на нього залежно від індивідуальних якостей і навичок управління собою. Наприклад: школярі молодших класів не можуть повною мірою пояснити свої почуття, в той час як дорослі діти можуть точно сказати, що їх турбує і чому (хоча важливим фактором залишається те, що вони зазвичай не будуть ділитися цією інформацією з батьками).

У дітей стрес може проявлятися через зміни в поведінці. Загальні зміни можуть включати:

  • дратівливість або примхливість,
  • плач,
  • пітливість долонь,
  • втечі,
  • агресивні або захисні сплески,
  • відмова від діяльності, яка раніше приносила їм задоволення,
  • постійний вираз занепокоєння,
  • скарги на школу більше ніж зазвичай,
  • демонстрація несподіваних переляканих реакцій,
  • занадто велика або занадто мала прихильність до батьків або вчителя, нервово-рухова поведінка (наприклад, закручування або розтягнення волосся, жування і смоктання, кусання шкіри та нігтів).

Важливо, що діти можуть реагувати на стрес більш глобально через:

  • депресію,
  • апатію і уникнення,
  • нав’язливі стани,
  • надмірну сором'язливість,
  • надмірне занепокоєння,
  • «замерзання» в соціальних ситуаціях,
  • нав'язливим інтересом до предметів, рутини, їжі;
  • постійного занепокоєнням про те, «що буде далі».

Діти і підлітки також можуть виражати почуття стресу, кажучи негативні речі про себе, про інших або про навколишній світ (наприклад, «я нікому не подобаюся», «я тупий», «немає нічого веселого»).  Крім того, може спостерігатися регресивна поведінка, тобто втрата набутих навичок. Наприклад, якщо раніше учень міг розв’язувати складні математичні задачі, то тепер для нього це неможливо.

Важливо!!! Негативні зміни в поведінці майже завжди є чіткою ознакою того, що щось не так і тому вчитель, має звернути на це увагу.

Отже, основні психологічні маркери, на які потрібно звертати увагу в нинішній ситуації, коли Ви спілкуєтесь з дітьми:

    1. молодшого шкільного віку:
  • виражене засмучення або хвилювання;
  • небажання іти до школи, відвідувати онлайн-заняття,  приймати участь в житті класу;
  • провокаційна поведінка: неслухняність непокора дорослим, агресія (довше одного місяця);
  • часті спалахи роздратування;
  •  помітне погіршення шкільної успішності;

             2) середнього та старшого шкільного віку:

  • зміни в шкільній успішності;
  • вживання алкоголю або наркотиків;
  • часті скарги на фізичний стан;
  • будь-який невиправданий страх, який немає підгрунття об’єктивності під собою;
  • часті прояви агресії або жорстокості.

Що робити, щоб  таких маркерів було менше? Психологічно підтримувати дітей залежно від віку.

 Отже, як підтримати:

дитину молодших класів

1)       Створити максимально безпечний простір. Подбати про те, щоб дитина комфортно почувала себе під час навчання. Звичайно тут багато чого залежить і від батьків, але вчитель наприклад може чітко оговорити з дітьми, що вони роблять у разі повітряної тривоги коли проходить  онлайн- заняття.

2)       Використовувати на уроці елементи творчості.

3)       Допомагати висловлювати свої почуття. Діти не мають бути наодинці зі своїми емоціями.

4)       Бути систематичним. Чіткий графік проведення уроків дасть дитині відчуття стабільності та передбачуваності.

дитину середньої школи:

  1. Поговорити про ситуацію, яка тривожить учня.
  2. Бути щирим та не уникати не зручним питань.
  3. Заохотити до висловлення своїх емоцій, не нехтуючи при цьому, негативними.
  4. Готуючись до уроків, не змінюйте кардинально методи, якими користувались до цього. Нова форма роботи – додатковий стрес для психіки дитини.

Старшокласника:

  1. Поговоріть про те, що відбувається. Дозвольте висловити свої почуття, навіть якщо вони негативні.
  2. Задавайте відкриті запитання, які мотивують розгорнуто відповідати.
  3. Якщо Ви бачите що дитина займається самозвинуваченням скорегуйте її уявлення про себе. Нагадайте, що причина по якій все відбувається не в ній.
  4. Поясніть, що агресія не найкращий інструмент для вирішення проблем. Якщо не вдається переконати, направте агресію в корисне русло.

Що Ви можете зробити «тут і зараз», якщо  бачите знервовану дитину та як її заспокоїти:

???? Спершу треба заспокоїтися самим. Ми можемо ділитися тільки тим, що є в нас.

???? Діти часто віддзеркалюють емоції батьків, вчителів, однолітків. Якщо бачимо, що учень нервує, одразу перевіряємо наскільки знервовані самі.

???? Якщо причина у Вас і Ви відчуваєте, що емоції переповнюють, треба подихати і «заземлитися». Робимо кілька вдихів носом, надуваючи живіт на рахунок один-два, і кілька видихів, здуваючи живіт, на рахунок один-два-три-чотири-п'ять.

???? Коли заспокоїлися, спокійно говорите з дитиною тими словами, до яких вона звикла в звичайному житті.

???? Не можна кричати на дитину, коли вона сама кричить, це не допоможе.

???? Перемкнути увагу

У разі виявлення дітей, яким потрібна психологічна допомога раджу звертатися до мене. Графік консультацій та групи підтримки виявленої категорії дітей будуть формуватися за запитом.

Важливо пам’ятати,  дисципліна добре, але не в нинішніх умовах.  Слід акцентувати увагу більше на емоційному стані здобувачів освіти. 

У цьому навчальному році МОН рекомендує будувати свої уроки за схемою, завдяки якій можна налагодити психологічний зв’язок із учнями:

  1. На початку уроку намагайтесь зацікавити дітей, щоб у них з’явились позитивні емоції (жарт, весела історія та ін).
  2. Під час основної частини приділіть увагу візуалізації та ігровим вправам підібраним відповідно віку. Це зніме напругу під час засвоєння нового матеріалу.
  3. Наприкінці уроку не забудьте особисто подякувати. Це дасть учням відчуття причетності до спільної справи та зменшить відчуття самотності і туги за офлайн навчанням.

Також МОН цього річ рекомендує використовувати психологічні хвилинки при плануванні уроків. Перелік я скинула раніше в наш спільний чат. Якщо Ви вважаєте це доцільним, раджу використовувати.

Отже, чому сьогодні робився акцент саме на важливості психологічної підтримки вчителем здобувачів освіти? Бо педагог,  така ж значуща фігура в становленні особистості, як і батьки. І перш ніж розпочинати роботу з учнями цьогоріч, варто переконатися, що ви самі в безпеці, бо лише поруч зі спокійним та впевненим  вчителем діти відчуватимуть захищеність. Пам’ятаймо, чого б ми не вчили їх на словах, лише особистий приклад матиме для них цінність. Тому мусимо насамперед організувати своє життя в нинішніх умовах, аби показати цей приклад дітям.

Comments:
Only authorized users can leave comments.